Не раз не чув, як океан шумить
Чи він гуде, чи просто хвилі шепчуть
Чому не можу, як хотів би жить?
І чому люди самі собі брешуть?
Чому тебе я просто так забув?
Я так любив, як більше так не вмію
Немов розтанув й просто потонув
Коли побачив і утратив мрію
Тепер немає милого мені – нічого
Що було б мені натхненням
Залишилась мені лише тривога
Що кожен день стає тут сьогоденням
І все я маю, що хотів колись
Але чомусь душевний спокій втратив
Це все тому, що мрії не збулись
І сльози перетворюю на жарти
Але чому поезія душі це смуток?
І всі ми янголи, що крила обпалили
І як би всім було насправді круто
Коли нас всіх по-справжньому любили. . .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948268
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2022
автор: Leaf