Чому, скажи, у світі заблукали?
Наші тіні гордо по землі.
Шукай їх там, де ми колись ступали...
Здається, що стежини ще живі...
Повір, мені без тіні важко.
Начебто, у тебе точно так...
І як знайде́ш невдовзі тіні наші,
Зірви мені на тій стежині мак...
Зірви зів'ялий, зморений, забутий.
Вклади у лист... рукою підпиши.
Пиши, що ті стежини не зарослі...
Що наші тіні ще бодай живі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948262
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2022
автор: Тетяна Білогай