Ось ви ідете- зморені, та горді.
Хоч зранені, без зброї, та в очах
У вас покори не побачить мордор,
Що порпається хижо у речах.
У вас наказ - живими залишитись.
Тому із лабіринту підземель
Ви після бою вийшли, щоби жити
За себе і за тих , хто там помер.
І ти, азовська пташко, будеш знову
Співать для нас пісень про козака.
Не тішся мордоре, то дуже тимчасово-
Брудними лапами Героя обшукать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948204
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2022
автор: Lesya Lesya