За істину страждає люд




[i][b]Життя  людини,  -  мов  промінчик,
душа  радіє  –  він  живий.
Тендітний  радості  пагінчик,
від  думки  судної  –  хиткий.

Від  болю,  -  кожен  запитає:
За  що?  -  назначено  мені,
Життя  –  до  цурки  пам*ятає,
невірні  натуги  Душі…

То  ж,  все,  що  коїться  з  тобою,-
Життя  земного,  -  вірний  суд.
У  правді  -  не  буває  збою,
за  істину  –  страждає  люд…
[/b][/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948203
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2022
автор: ВАЛЕНТИНАV