У когось не буде світанку...
бо доля розсипалась вщент!..
А мати... чекає на ганку!
Засипала душу дощем...
Голубила пташку-надію...
щоб та не злетіла десь в даль!..
А думи її – з буревієм!
Палала під серцем печаль...
Хай вітер ті думи розгонить...
А мир... хай обійме наш край!..
- Крізь сльози, молитви, крізь дзвони...
ти, матінко мила, чекай!
Хай віра твоя не згасає!..
Синочок – живий! Тільки так...
За синім десь там небокраєм
спішить до матусі юнак...
19.05.2022 р.
Фото з інету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948171
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2022
автор: Любов Вишневецька