Цвіте бузок, ще мить і звечоріє,
Засяють зорі світу краще ліхтаря.
Хтось повернеться, хтось знайде дорогу...
До свого неба, до музики-скрипаля.
Цвіте так гарно, рясно черемшина,
Щемить лиш серце - втрачені літа.
Хтось повернеться, стане на коліна,
А хтось блукає там, де вівтаря нема...
Засяють зорі неодмінно, вечір,
Засіє поле золотом творець.
Ніч обіймає, струни ріжуть і шмагають плечі,
Хтозна, живий скрипаль, а може мрець?
Знедолені бувають душі, музи,
І кожна ніч як марево плеяд.
Нотатки-пелюстки, в саду квітучім - груші...
І кожен дощ, то ліки від принад.
17.05.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948055
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2022
автор: Каа3003