Ципріан Каміль Норвід Спартак

[i]                                                                  Ubi  depuit  orbis...
                                                                   Де  замкнувся  круг
[/i]1
За  другим  боєм  третій,  переможно
Піднявши  руку,  крикнув  гладіатор:
„Не  в  цьому  ваша  сила,  і  до  того  ж
Це  мудрістю  не  можна  називати...
Для  мене  сам  Юпітер  (1)  не  страшний,
Мінерва  (2)  посміється  над  собою:
Вам  -  двічі  по  сто  тисяч  глядачів  -
Щодня  потрібні  наші  сльози  з  кров’ю...
Для  вас  звичайні  сумніви  й  тремтіння,
Де  устремління  душ  і  сила  ваша?...
Для  вас  ми  –  лише  з  книги  долі  тіні,
І  заклик  наш    -    неначе  камінь  з  пращі.
Для  вас  звичайні  сумніви  й  тремтіння,
Пітьма  –  усі  прозріння  ваші  кращі!

2
За  другим  боєм  третій,  переможно
Піднявши  руку,  крикнув  гладіатор:
„Любові  тут  немає,  і  до  того  ж
Це  дружбою  не  можна  називати...
Кастор  і  Полукс,  друзі  стародавні,
В  обіймах  свою  вірність  проклинають,
Венера  має  кучері  духмяні,
До  них  рум’яна  з  потом  прилипають...
-  Розсілося  каміння  в  крузі  з  каменю,
Аж  виросли  на  ньому  мох  і  шерсть:
І  душам  вашим  –  наших  душ  страждання,
Для  ваших  тіл  –  тіла  нам  рвуть  начверть;
-  Розсілося  каміння  в  крузі  з  каменю,
Усе  його  життя  зоветься:  смерть!”
1857  р.
(1)Юпі́тер    —  бог  неба  з  його  атмосферними  явищами  —  дощем,  громом  та  блискавкою,  творець  достатку,  врожайності,  перемоги,  зцілення;  охоронець  порядку,  вірності,  чистоти;  верховний  цар  богів  і  людей.
(2)  Мінерва    —  римська  богиня  мудрості,  покровителька  письменства,  мистецтва  й  ремесла,  пізніше  ототожнена  з  Афіною.

Cyprian  Kamil  Norwid  Spartakus
[i]                                    Ubi  depuit  orbis...[/i]
 1
Za  drugą,  trzecią  skonów  metą
Gladiator  rękę  podniósł  swą,
"To  -  nie  to,  krzycząc,  SIŁA,  nie  to,
To  nie  to  MĄDROŚĆ,  co  dziś  zwą...
Sam  Jowisz  mi  nie  groźny  więcej,
Minerwa  sama  z  siebie  drwi:
Wam  -  widzów  dwakroć  sto  tysięcy  -
Co  dzień  już  trzeba  łez  i  krwi...
Przyszliście  drząc  i  wątpiąc  razem,
Gdzie  dusza  wietrzyć  i  gdzie  moc?...
A  my  wam  -  księgą  i  obrazem,
A  głos  nasz  ku  wam  -  pocisk  z  proc.
-  Przyszliście  drząc  i  wątpiąc  razem,
Cała  już  światłość  wasza  -  NOC!"
 
2
Za  drugą,  trzecią  skonów  metą
Gladiator  rękę  podniósł  swą:
"To  -  nie  to,  krzycząc,  MIŁOŚĆ,  nie  to,
To  nie  to  PRZYJAŹŃ,  co  dziś  zwą...
Z  Kastorem  Polluks,  druhy  dawne,
W  całusach  sobie  wierność  klną;
A  Wenus  włosy  ma  przyprawne,
Rumieńce  z  potem  w  maść  jej  lgną...
-  Siedliście,  głazy,  w  głazów  kole
Aż  mchu  porośnie  na  was  sierć:
I  duszą  waszą  -  nasze-bole,
I  ciałem  waszym  -  naszych-ćwierć;
-  Siedliście,  głazy,  w  głazów  kole,
Całe  już  życie  wasze:  śmierć!"
Pisałem  1857

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948052
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2022
автор: Зоя Бідило