Дощові мотиви

Заплакала  хмара,  мала,  синьоока.
Їй  угорі  там  ще  дужче  болить.
Неба  турбота  немов  не  висока,
Та  сльози  печуть  всемогутній  граніт.
Ллються  рікою  на  власну  подобу
Темні,  як  нічка  в  оазі,  дощі.
Нам,  унизу,  не  збагнути  вже  горя,
Яке  добровільно  самі  принесли.
Зви́сока  інші  лунають  мотиви.
Час  розставляє  усе  на  місця.
Хмара,  здається,  навічно  тужлива,
Лише  й  наливає  неситі  моря.
Дощі  не  спиняють  своєї  потуги,
Дощі  не  спиняють  свого  відкриття:
Ми  зовсім  маленькі  для  то́го,  щоб  слухать
І  надто  великі  для  щастя  життя...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948034
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2022
автор: Сара Ґоллард