*****
Ми часто переймаємося тим,
Що вже давно в минуле відійшло,
Назавжди із собою віднесло
Все те, що вже розтануло, мов дим.
Нерідко забуваємо про те,
Кому й чому повинні ми служити,
Аби було заради чого жити,
Що серце зігріває золоте.
Усе, що сталось, пам’ятати слід:
З поганого засвоїти урок,
Від доброго ніколи ні на крок
Назад не повертати долі хід.
Талан, який будуєм повсякчас
Своїми вчинками ми й нині,
І по якій підем життя стежині,
Залежить лиш від кожного із нас.
Тому, щоб шкодувати не прийшлось,
Що щось зробили ми не те, не так,
Що шкереберть усе пішло відтак,
Слід спершу думати, щоб все вдалось.
Спланованії кроки до мети
І всі продумані як слід учинки
До кожної деталі, до краплинки
Більш шансів мають успіх принести.
Ловити слід навчитися свій шанс,
Знайшовши справжні радощі життя,
Якими повні наш час, майбуття,
Якщо в них кожен бачити нюанс.
Адже на цьому світі майже все
Трапляється за нашої лиш волі,
Яка на крилах посланої долі
Дари життєві нам усім несе.
Євген Ковальчук, 08. 01. 2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948033
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2022
автор: Євген Ковальчук