Золотому хлопчику (вихованцю)

Я  не  знаю  яким  був  останній  бій…
Не  промовиш,  що  школа  тобі  як  мати…
Нам  залишиться  усмішка,  й  ти  –  молодий.
Сину  –  пам’ять,  найкращий  тато!
«Русік!»  -  хлопці  гукали  тобі.
Добрий,  жвавий,про  правду  не  міг  промовчати.
Ріс:  відвага  зростала  в  тобі,
Віра,  сила,  любов  до  Вкраїни,  землі.
Виріс  –  першим  пішов  захищати.
Нас,родину,  і  землю  святу!
Квітне  сонячна  усмішка…
Кляті!!!  Вороги:  підлі,  злі  москалі,
Не  відмиєте  крові,  прокляті!!!
Русланчику!  Відмовляюся  вірити,  що  тебе  вже  нема..  Славний  козаче!  Мужній  Захиснику!  Відважний  Герою!  Герої  не  вмирають!  Вічна  пам'ять,  мій  золотий  хлопчику!😭😭😭😭😭Загинув  мій  вихованець,  учень  Новаківський  Руслан  Олександрович  1992р.н.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947904
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2022
автор: fialka@