Ми…



Ми-  вугля  ,  що  згорає  у  майбутніх  поколінь,
Тим  самим  запезпечуємо  їм    в  житті    основу.
Бо  без  історії  нема  майбутнього  в  колін,
Ми  помираєм,  щоб  зродитись  знову  й  знову.

Ми    той  рушій  процесів  у  житті  Землі,
Без  нас  майбутнього  не  було  би  і  часу.
Ми  по  крупинках  наче  ті  джмелі,
В  своїй  роботі  творим  земну  расу.

Ми  безкінечність  наслідкових  всіх  причин,
Мотиваційно  спонукаєм  в  діях  волю  нашу.
Вливаючи  у  глечик  щастя  свій  токсин,
Готуєм  іншим  ,  п'єм  самі  свою  ми    чашу.

Ми  різні  часточки  любові  і  добра,
Але  є  інша  сторона  таємна,  темна.
Життя  це  безкінечний  рух  і    дивовижна  гра,
Лиш  той  не  помічає  ,  хто  прожив  життя  даремно.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947878
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2022
автор: