Ми- вугля , що згорає у майбутніх поколінь,
Тим самим запезпечуємо їм в житті основу.
Бо без історії нема майбутнього в колін,
Ми помираєм, щоб зродитись знову й знову.
Ми той рушій процесів у житті Землі,
Без нас майбутнього не було би і часу.
Ми по крупинках наче ті джмелі,
В своїй роботі творим земну расу.
Ми безкінечність наслідкових всіх причин,
Мотиваційно спонукаєм в діях волю нашу.
Вливаючи у глечик щастя свій токсин,
Готуєм іншим , п'єм самі свою ми чашу.
Ми різні часточки любові і добра,
Але є інша сторона таємна, темна.
Життя це безкінечний рух і дивовижна гра,
Лиш той не помічає , хто прожив життя даремно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947878
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2022
автор: