Вірю в Перемогу!

Десь  там,  на  пагорбах  дніпрових
Живе  дівча,  мале,  тендітне:
Озерця-очі,  тонкі  брови,
Завжди  усміхнене,  привітне,

Римує  серцем  і  душею,
Мов  пташкою,  в  житті  тріпоче:
Летить  між  небом  і  землею,
Пір'їнками  добра  лоскоче.

Бажає:  злагоди  і  миру,
Щоб  люди  щастя  відчували,
Щоб  врешті  проростала  нива
Такими  цінними  хлібами,

Щоб  сміх  дитячий,  наймиліший,
Лунав  із  кожного  куточка,
А  не  просив  в  жахливій  тиші
Хлібини  краївця-шматочка.

Щоб  пролітали  небокраєм
Лише  птахи  та  мирні  крила,
Ракет  і  авіаударів
Щоб  відступила  дика  сила.

Щоб  наше  дуже  вправне  військо
Від  нечисті  наш  край  звільнило!
Що  підло  так  і  по-злодійськи
Ті  звірства  на  землі  вчинила.

Молю:  дай  миру,  святий  Боже!
Щасливих  днів,  ясного  неба!
Нехай  молитва  Переможе
І  знищить  ворога  ганебно!

Бажаю  справдиться  надії:
На  чисте  небо,  край  розквітлий.
Лиш  в  Перемогу  свято  вірю,
Бо  ж  правда  має  засвітити!

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947869
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2022
автор: ХристинаЧайка