Зоряний путь


Бог  звернувшись  до  нас:
Ви  в  Мені,  а  Я  у  вас,
Я  дух  в  серцях  живущих,
Я  є  світло  в  переді  ідущих.
Я  вогонь  й  незгасиме  горіння,
По  смерті  вашій,  Я  воскресіння.

Я  вас  створив,  дав  пристрасті  різні,
Вільну  Волю  й  пороки  капризні.
В  любові  й  радості  ви  змогли  жити,
В  почуттях  задоволені  й  не  грішити.
І  не  просіть  в  Мене  прощення,
Нечесно  прожив  —  це  твої  прогрішення.

Якщо  не  відчув  Мене  ти  на  природі,
Чи  при  любій  життєвій  нагоді.
Не  відчув  Мене  в  горах,  лісах,
Біля  річок  на  їх  берегах.
Не  відчувши  Мене  коли  милу  цілуєш,
В  храмах  й  книжках  ти  за  Мене  забудеш.  

Мене  не  вини  за  нечесне  життя,
Твоїм  гріхам  нема  воріття.
Мене  не  проси,  щоб  щось  тобі  дав,
Вільну  Волю  ти  з  колиски  придбав.
Не  проси  прощення,  не  взивай  жалю.
Просто,  Я  тебе  люблю.

Я  знаю  все,  що  було  й  що  може  настати,
Про  Мене  людині  заказано  знати.
Не  гріти  там  Сонцю  й  зіркам  не  світити,
Звідтіль  не  вернутися,  а  там  Мені  жити.
Лиш  частку  Мою  для  живих  зміг  віддати,
Де  Доля  вершить,  де  Сонцю  світати.
2022  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947853
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2022
автор: Сокол