Попід хмарою, попід сірою,
Ходить парубок в серці з вірою.
Ходить молодий,а у скронях жаль,
Розкажи про що та твоя печаль.
- Ой не скажу я, не говориться.
Ой як чую десь, кличе горлиця,
Так відлунює щось всередині,
Та життя моє на перетині.
Ой чи бачити, ой чи слухати.
А костри горять - буду дмухати.
А кулі свистять, чи ловитиму.
А чи довго ще, а чи житиму?
А з бідою ми поріднилися,
Все бесідуєм, не втомилися.
І у неї біль — гинуть діточки,
А в полях такі гарні квіточки.
Я по них іду - не збиратиму.
А за ту журу, воюватиму.
Вітерець приніс з дому пір’ячко,
ДЕ моє тепер те подвір‘ячко…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947823
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2022
автор: Лада Квіткова