Стрічають ранок, буйні трави,
Щоб день, у сонячній заграві,
Щоб не наносив, ворог рани,
Із вітром, втішатись у забаві.
Травневий ранок, ліс весняний,
Верба з клиночком любувались,
У наряд вбралися, листвяний,
На світлий день, теж сподівались.
У гніздах… птахи пробудились,
Спокійна ніч їх здивувала,
Від щастя… по парах тулились,
Жодна ракета не літала.
Весняний подих - жага миру,
Пісні любовні, сподівання,
Веселе «Кру» будить долину,
Зникають з росами страждання.
Нехай продовжиться цей спокій,
Звуки сирен, не злякають світ,
Бої закінчаться жорстокі,
Відійдуть ночі і дні важкі.
Травневий ранок… барвінковий,
В саду духмянім… мішок думок,
Потрапила у світ казковий,
В красу наважусь, зробити крок.
Дивуюсь цвітом яблуневим,
На якусь мить зникли тривоги,
Кульбаби ваблять золотавим,
Сонячний промінь вздовж дороги.
Вітрець ранковий… прохолода,
Душа мов птах, тепла відчуття,
Від сну прокинулась природа,
Бузковий настрій - віра в життя.
13.05.2022р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947803
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2022
автор: Ніна Незламна