Калини дві гіллі

Летіли  гради  у  ночі,
Прийшли  по  наші  душі  палачі.  
І  вмившись  кров'ю  на  землі
Поклав  за  пазуху  собі,  калини  дві  гіллі.
Так  легше  було  воювати.
Бо  сніг  багряний,  як  у  сні,
Що  бачив  я  напередодні.
Та  око  тішать  дві  гіллі  у  нашому  окопі.
                                           ****
Кінчаються  набої,  а  орки  йдуть  і  йдуть
Без  перебою.
Ревуть  гармати,  а  вдома  
Молиться  і  плаче  мати.
Вертайсь  живий  додому  брате!
Пише  у  фейсбук  сестра.
І  поїхала,  як  медик  
рятувати,  всі  наші  тіла.
                                           ****
Стоїть  розстріляна  швидка.
І  знов  багряний  сніг,  лиш  тільки  на  яву.
Накрив  сестру  мою.
Залишилась  лиш  злість  
Й  бажання  убивати.
Ридає  знову  мати
І  лиш  калина,  цвіте  
Біля  моєї  хати.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947696
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2022
автор: WCMAESTRO