*****
Усе іде, тече, біжить, минає,
Та щось нове йому на зміну йде,
Що згодом теж в минуле поринає,
І більше вже ніколи не прийде.
І так життя коловоротом часу
В незвідане майбутнє лине враз,
Яке теперішнє збудовує завчасу,
Формуючи йому дороговказ.
Адже найближче світове майбутнє
Залежить від сучасних наших дій,
В яких насправді те, що в них присутнє,
Предтечею майбутніх є подій,
Бо ж кожний нинішній усіх наш вчинок
Є наслідком здобутого знання
Й водночас однією зі сходи́нок
До світу й внутрішнього пізнання.
Сукупність цих учинків, що складають
Знання, уміння, навички життя,
Всі відповідний вплив свій накладають
І на сучасне, і на майбуття.
Що робиться зі щирістю, відверто
Та містить добрі наміри в собі,
Зі спогадів, з душі не буде стерто
Ніколи, й після смерті, далебі,
Бо ж все достойне, гідне та корисне,
Що здійснює людина у житті,
Повік не зникне, а таки навмисне
Проявиться також і в майбутті,
Проявиться зі світлою метою ‒
Любов, добро і щастя принести,
Аби успішною життя тропою
Всі мали змогу з легкістю іти.
Євген Ковальчук, 25. 12. 2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947595
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2022
автор: Євген Ковальчук