( з циклу ,,ЛИСТ ДО ПОДРУГИ")
М.: Де ти, крихітко? Як твої справи?
Чи спокійна твоя душа?
Чи палають у серці заграви?
Чи емоцій живих катма?
З.: Тугою нестерпною я в окови закована,
За тисячі кілометрів від дому мене заховано.
Матінка рідна сказала, що ми - насінинки,
Величної нації берегині - ми українки!
М.: Юна дівчинко, ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ!
Пуп `яниться життя весна!
Має мрії Вкраїна хоробра!
І маршує до них вона!
З.: Та серце моє назавжди в Україні!
Немає кращої від моєї Батьківщини!
Сльози всі виплакані, тужу за Тобою.
Щем за народ мою душу пронзає до болю,
Поки безславнії кати позарились на нашу свободу і волю.
М.: Ненависник зірветься в безодню.
І зостанеться там. Це знай.
Ти візьмеш сміло в руки СЬОГОДНІ
І у ЗАВТРА його вкладай!
З.: Я вірю, щоденно молюся,
Що на Вкраїноньку я повернуся!
Наші безтрашні воїни землю для нас збережуть,
Лихих ворогів із землі проженуть.
Ми повернемось і в ній проростемо
Корінням міцним, цвітом калини ми зацвітемо!
Марія Дребіт - Злата Борозенець, 13-річна донька загиблого Героя Дмитра Борозенця).
09.05.2022 Португалія - Україна
фото з нету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947360
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2022
автор: VIRUYU