Епітафія дружбі народів есесер

                                                               [i]«  Дунай,  Дунай,  ану  узнай,
                                                                                               де  чий  дарунок?»[/i]
                                                                                                                   Питаннячко      
                                                     І
День  пам’яті.  Союз  давно  помер.
Сьогодні  навіть  німці  стали  наші,
а  найлютіші  вороги  –  на  раші...
імперія  колоній  сересер  
розпалася  як  скрепи  на  параші.

                                                   ІІ
Найбільший  нас  ударив  на  зорі,  
мов  Каїн  брата  Авеля  –  у  спину,
а  менші  випаровували  вина,
бо  випили  за  подвиги  старі,
за  армію...  таємні  батирі:
кримчани,  молдавани  і  грузини.

Гадав  середній,  як  йому  іти,
не  осмаливши  тарганові  вуса...
.....................................................
найменший  прозрівав  од  сліпоти:
і  що  воно  за  ще  одні  брати-
сябри  і  партизани-білоруси.

                                                 ІІІ
Ну,  що  ж,  на  те  напевне  і  свята:
рашисти  переплюнули  фашистів,
попереду  і  нині  комуністи,
полки  смертельні,  цар  і  суєта
навколо  нього...  і  одна  мета
об’єднує  цю  наволоч  –  убити,
украсти,  щоб  на  день  було  що  їсти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947202
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2022
автор: I.Teрен