Молю як мати…

Дитинства  світлого  пора  квітує,
Весняним  цвітом  ллється  аромат,
Надії,  мрії  безтурботний  час  дарує,
Звучать  казково  мелодії  сонат...

Але  ввірвались  звуки  канонади
Дощами  чорними  на  землю  України,
І  цьогоріч  не  всі  побачили  тюльпани:
Побиті  градом  квіти  для  дитини.

Помилуй  Боже,  втратити  дитинство.
Війна  краде  в  дітей  солодку  мить.
Оборони  їх,  прошу  Боже,  від  сумного,
Трагічна  опера  нехай  ніколи  не  звучить.

Благослови  ці  оченята!  Молю  як  мати,
Захисти!  І  свічка  в  храмі  миготить...
Дитинства  світлого  пора  така  недовга,
Коли  його  крадуть  -  душа  болить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947185
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2022
автор: Оксана Бугрим