У КОЖНІЙ МИТІ ДЕННОГО ЄСТВА

М.:  Вже  перші  кроки  день  новий  зробив:
Відсунув  ширму  сірого  туману,
Ступив  на  сцену  непочатих  див
У  ясних  шатах  днинного  сукману.

Т.:  Я  вдячна  Богу  за  можливість  дану:  
Іти  вперед  за  своїм  щастям.
І  руки  опускать  не  стану,
Коли  мені  та  щось  не  вдасться.

М.:  Хай  вдячність  вийде  та  між  берегів,
За  межі  слова  хай  вона  ступає,
Хай  не  боїться  грому  батогів,
Не  ко́риться,  бунтарка,  не  згасає!

Т.:  Я  буду  вірити  в  дива  і  казку  
І  даруватиму  добро  я  людям.
Я  вдячна  Богові  за  ласку!
Нехай  любов  царить  усюди!

М.:  У  кожній  миті  денного  єства,
Відважмо  час  на  шальках  розуміння  -
Щоб  не  ,,За  що?,,  звучало  у  словах,
,,Для  чого  -  знаю!,,  -  сталося  прозрінням.


Марія  Дребіт  -  Тетяна  Максимів,  дружина  захисника  України.


03.05.2022                          Португалія  -  Україна


фото  з  нету


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946839
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2022
автор: VIRUYU