ця дорога
не скаже нічого,
бо вона
мовчазна
гладенька і рівна
сіро чорна
а з висоти містка,
у сонячну днину, - дзеркальна...
і голуба -
така
оптична омана:
у розігрітім повітрі - рефлекс неба
над новою дорогою -
стара верба
похилилася, як над річкою:
руслом-річищем без води
вийди і йди
люди -
Вічні Жиди:
в усі сторони йдуть нікуди
пливуть білі лайнери-пароходи,
висять над нами темно синіми днищами:
тягнем голови і здаємося вищими -
радісне свято, либонь, на небі
хмари-лайнери і небесні про́стори-во́ди,
сині і голубі
блукають блукма, як бездомні народи,
чи як ми блукаємо самі у собі
...ще сюди не дісталась
рашистська орда нищівна,
ще тут тихо і затишно, і дорога,
новенька і рівна,
лежить, безмежна і мовчазна
асфальтова-на
акуратна
андрофагами дикими
не поні́вечена
...ця дорога
введе до раю,
як тільки покажеться вдалині
той, якого чекають
02.05.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946750
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2022
автор: Валя Савелюк