Рани

Буяє  травневе  цвітіння  природи,
Але  сьогодення  тривожне  у  нас.
Війна  ненаситна  життя  п'є,  мов  воду.
Повітря  задимлене,  ночі  без  сну.

Від  вибухів  бомб  і  ракетних  ударів
Здригається  ненька-  родюча  земля.
Орда  кровожадібна  лізе  удавом,
Керує  хижак  божевільний  з  Кремля.

Хоч  важко  щоденно,  здолаємо  лихо.
На  захисті  вірні  і  до́ньки  й  сини.
Діждемося  миру,  то  ж  буде  скрізь  тихо.
У  колос  вберуться  пшеничні  лани.

І  рідна  країна  найкращою  стане.
У  час  переможний  ми  щастя  зведем.
Ятритимуть  тільки  нанесені  рани:
На  жаль,  не  повернемо  вбитих  людей.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946607
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2022
автор: Світлая (Світлана Пирогова)