Крок, тривога, дорога і сліди

Крок.  Тривога.  Дорога  й  сліди,
І  кожен  мчить  незнаності  в  обійми,
Іде  і  вже  не  запитує  куди,
Коли  гримлять  довкола  шторми  й  війни.

Людство  сонно  блукає  стежками,
Не  підозрюючи,  що  так  близько  до  прірви,
Все  шукає  надії  між  сумними  рядками
Власноруч  накресленої  в  історії  вирви.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946400
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.04.2022
автор: Вікторія Воля