***
Під звуки сирени іду в перукарню.
Неначе сльоза, чисте місто квітневе.
Омите дощами, пробуджене - гарне.
Під звуки сирени птахи на деревах
свої збудували домівки родинні.
Птахи ігнорують війну і сирени,
виводячи пісню своїй половині,
насправді - в руїнах найкращій країні,
з якою у них і у мене по венах,
по суті, проходить один кровообіг,
а отже я точно іще не померла!
І серце моє у постійній жалобі…
Хай казиться, виє триклята сирена -
в цирульню мандрую! Це та соломина,
коли за умовою люди – мішені,
якщо ти країну іще не покинув.
Крокуючи містом, на повні легені
вдихаю повітря, а з ним - Україну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946223
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.04.2022
автор: Надія Позняк