Гiмн Украiнському Борщу!

Юрий  Сафроненко
Гімн  Українському  Борщу!  =GrafBorisfen=&=Ю.Сафроненко=
http://stihi.ru/2021/05/11/4630

Фсі  чули,  що  Борщ  Український  в  Нас  Є!
А  як  же  ж  смачним  він  та  бравим  стає?
В  каструлю  фсе  кинуть  -  тут  розум  не  треба  -
Бо  їсти  смачненьке  -  фсі  ласі  від  неба!
Се  страва  Магічна  та  ге-е-еть  Чарівна,
Вона  Богатирська!  Смачна  й  споживна.
Йдуть  самі  найкращі  в  борщ
і
 н
   г
     р
       а
         д
           і
             є
               н
                 т
                   и,
Але  є  секретні  магічні  моменти!
Без  них  борщ  стає  чорно-білой  "Є-ДОЙ"!
Не  знає  хто  це,  -  не  козаче,  а  "бой"

Його  геть  НЕ  ВАРЯТЬ,  а  створюють  браво,
Бо  се  вам  не  харч,  а  ЧАРІВНАЯ  СТРАВА!
Борщем  ЛАСУВАТИ  -  прадавній  обряд,
Бо  в  ньому  палає  зірок  зорепад!

Додати  Українських  треба  пісень,
Щоб  гарним  й  веселим  поквапився  день.
Веселок  чарівних  заправити  жваво  -
Борщ  Наш  куховарить  смачна  дуже  справа!

Приперчити  гумором  Наших  дідів,
Щоб  кожен  той  борщ  смакував  та  радів!

Вогню  Української  Волі  піддать,
Та  променем  сонця  все  це  помішать!
А  саме  важливе,  сказати  я  мушу,  -
Додати  туди
У      
к
р
а
ї
н
с
ь
к
у
ю
Душу!
Се  рідний  Козацького  брат  Куліша,
Бо  в  ньому  живе
Українська
Душа!

Відкрию  секрет  я  таємний  віднині!  -
У  борщ  все  кладуть  Козаки  й  Берегині!
Та  шо  тут  казать  -  борщ  найкращий  гостинець!
Борщ  може  створити
ЛИШЕ
У
К
Р
А
Ї
Н
Е
Ц
Ь
!

П/Н.
Український  Борщ  -  САМЕ  ДЛЯ  УКРАЇНЦІВ!
ВТОРОПАТИ  Борщ  -  вадить  хисту  в  чужинців!
І  хай  вони  мріють  в  мАлитвах  робща  -
Оте,  що  їдять  -  то  ПОДОБ'Є  борща!

=GrafBorisfen=11.05.2021

ПН2.
Абясняйу  пАпулярнА  для  нєвьєжд!  Свєкла  та  Буряк,  се  такі  різні  справи,  як  жінка  єнерала,та  Генеральша!
Том  оте  вариво  із  свьєкли  -  назови  його  хоч  ухою,  а  воно  як  було  варивом,  так  й  завжди  буде  варивом!
===

=Оксана  Беженар=11.05.2020
Зголосилась  баба  Варка,  нікуди  діватись,
Вивчить  танці  на  пілоні,  нумо  тренуватись.
Одягнула  стильні  шорти,  коси  в  хвіст  зібрала,
Відступати  було  пізно  -  діду  обіцяла.
Щоб  покращити  сьогодні  стан  матеріальний,
Визрів  в  неї  в  голові  план  конгеніальний.
Ще  й  побилась  об  заклад,  сама,  без  спортклубу,
Буде  майже  через  місяць  зіркою  ютубу.
Встановила  баба  в  клуні  довжелезну  тичку,
Ну  ,оту,що  підпирала  у  дворі  гниличку.
Та  й  давай  у  гору  дертись,  та  ще  й  так  завзято,
Йшла  до  клуні  кожен  ранок,  як  на  справжнє  свято.
Поздирала  в  кров  долоні,  майку  всю  подерла,
А  як  вилізла  під  стелю,  трохи  ще  й  не  вмерла.
Перелякані  з  горища  пострибали  діти,
Все  знімали  на  мобільний,  от  же  ж  паразити!
Ну  зате  тепер  в  мережі,  це  уже  не  байка,
Назбирала  баба  Варка  цілу  купу  лайків.
Гроші  гарні  заробляє  в  себе  на  каналі,
І  своє  вже  фото  має  в  модному  журналі.
В  неї  попри  пересуди  аргумент  залізний-
Підтягнути  своє  тіло  ніколи  не  пізно,
А  якщо  не  маєш  грошей,  нічого  сидіти,
Можна  завжди  знайти  спосіб,  як  підзаробити.
Кожен  з  нас  можливість  має,  старий  і  дитина,
І  цьомУ  усьОму  приклад  Варка  і  жердина.

Комментарии:

Rus  Kudesnik
якпобачивдідкрасунюзасокирувзявся  порубавжердинуйклунютавютюбзібрався!  підкажітьбудьласкадрузідеютюбтойклятий!  силузичитиокрузімрієдідзавзятий
гарнубайкунаваялащокосучесала!  кологенудужемалощебракуєсала!  =GrafBorisfen=

Оксана  Беженар
А  чого,баба  ж  гроші  заробляє  і  непогані

Rus  Kudesnik
грошісправанепоганаєгарнішасправа-  дідубудевжедоганаакрасуніслава!

Як  я  варю  Украiнський  Борщ
Юрий  Сафроненко
Як  я  варю  ЩИРИЙ  морковний  Український  Борщ.
http://stihi.ru/2021/06/21/541

Запам'ятайте  раз  та  назавжди!  У  нашому  Козацькому  Родоводі  Білої  Слов'яно-Арійської  Раси  Величної  Славетної  Української  Нації  НІКОЛИ  не  було  червня-вересня-грудня-березня,  а  день  ПОЧАТКУ  НОВОГО  ЛЪТА  НОВОЛЪтія  був  1-го  РАМХАТЪ  7530  ЛЪТА  від  С.М.З.Х.  від  Створення  Миру  у  Зоряному  Храмі  -  се  День  Осіннього  Рівнодення!  а  День  наступного  Весняного  Рівнодення  буде  наступною  весною  -  20-те  ДАЙЛЕТЪ  7530  ЛЪТА  від  С.М.З.Х.  /від  Створення  Миру  у  Зоряному  Храмі/,  а  День  наступного  зимового  Сонцестояння  буде  11-е  БейлетЪ  7530  ЛЪТА  від  С.М.З.Х.  /від  Створення  Миру  у  Зоряному  Храмі/,  а  День  наступного  літнього  Сонцестояння  буде  31-е  ВейлетЪ  7530  ЛЪТА  від  С.М.З.Х.  /від  Створення  Миру  у  Зоряному  Храмі/

Нестерпний  голод  фсіх  гука  за  стіл  -
Дубасить  в  барабан  що  має  сил!
А  барабан  -  то  ж  в  пузі  пустота!

Шоп  щастя  вiрвалось  у  ваше  життя,
Збирайте  у  келих  краплини  буття.  Босими  ногами  зрання  босонiж,
Пiд  посмiшки  сонця  промiння  промiж!
У  страву  iз  пiснею  фсе  це  згодицця  -
Ще  трохи  природи  i  борщ
утворицця!

Зразу  попереджаю!  Я  не  Кухар,  а  фізик-біоенергетик  Козацького  Роду  Білої  Слов'яно-Арійської  Раси  Величної  Славетної  Української  Нації,  тому  помідорами  не  кидатися!  А  якщо  кидатися,  то  тільки  в  трьохлітрових  бутильках  -  адресу  надам  нижче!

Взагалі  більшість  Українців  чомусь  вважають  борщ  м'ясною  стравою.  Але  се  у  корні  невірно!
Я  тільки  теперечки  дотумкаф,  чому  усе  своє  дитяче  життя  я  називав  усі  види  борщів  та  супів  -  Борщом...
Це,  безумовно,  пов'язано  з  моїм  неординарним  походженням!...

Моя  Родова  Лінія  лине  з  Схiдноi  Слобожанщини  /Курської  та  Черніговської  губернії/,  яка  завжди  мандрувала  то  до  мапи  України,  то  до  мапи  Росії.
На  мапі  Української  Народної  Республіки  1918  року  село  моїх  прадідів  Селечня  знаходиться  на  території  Чернігівської  губернії.
Проте  у  1930  році  мої  прадіди  -  два  діда  Григорія  -  молодший  і  старший,  помандрували  гуртовщиками  разом  з  своїми  сім'ями  пішки  аж  до  Красноярську,  де  в  1932  році  й  народилась  моя  мама,  яка,  в  принципі,  є  сибирячкою  українського  походження.
Уся  моя  родина  мала  прізвище  з  буквою  "В"  в  кінці  -  Сафроненкови.
Але  у  1954  році  за  спогадами  моєї  матусі,  коли  вона  закінчила  Канське  педагогічне  училище,  в  неї  були  червоні  руки!
Питаю:  -  Чому?
-    Тому,  що  я  писала  в  кінці  свого  прізвища  букову  "В"!
-  Ну  і  що  тут  такого?
А  вчителі  били  мені  по  руках  за  це  лінійками!  Тому,  по  закінченню  педучилища,  моя  матуся  за  волею  викладачів  училища  та  служб  НКВС  /які  примусово  руйнували  сім'ї,  змінювали  прізвища/,  отримала  нове  прізвище  з  класичним  українським  закінченням  "КО"  ще  до  мого  народження!  І  коли  вона  приїхала  до  Нікополя  /столицю  усіх  козацьких  Січей,  Січ  славетного  Козацька  Отамана  Іоанна  Сєрка  між  Никополем  та  Капулівкою,  кордон  скіфських  земель,  де  знайдена  славетна  скіфська  пектораль  у  Кургані  Товста  Могила  біля  Нікополя,  Чортомлика  та  Орджонікідзе/,  і  у  1959  році  народила  мене,  то  я  вже  народився  Українцем  -  перший  дійсний  українець  з  усього  роду  Сафроненкових!...

Те  саме  відбулося  й  з  борщем!
Тільки  зараз,  коли  я  вже  разміняв  шостий  десяток,  я  почав  розуміти  дуже  багато  речей,  у  тому  рахунку  і  поняття  Українського  Борщу.

Це  комплексне  аутентичне,  корінне,  самобутне  ключеве,  суто  національне,  оригінальне  та  неповторюване  ніде  та  ніколи  поняття!
Самими  головними  компонентом  Українського  Борщу  є  ТОЙ,  ХТО  ЙОГО  ВАРИТЬ!  -  тобто  Корінний  Самобутний  Українець  та  ще  й  Козак!
І  це  не  просто  так!  Бо  тільки  він  може  заспівати  під  час  створення  Борщу  дійсних  історичних  Українських  Пісень,  які  є  главную  приправою  і  компонентом  Українського  Борщу!  Без  щирої  Української  Національної  Пісні  оте,  що  задумано  стати  борщем,  із  страви  перетворюється  у  звичайне  вариво!

Так  от.  Останні  декілька  півстоліть  подейкують,  що  один  з  головних  компонентів  борщу  є  товчене  свиняче  сало,  та  ще  й  пожовкле,  не  першої  свіжості  /бо  начеб-то  там  менше  холестерину  за  рахунок  його  старіння/.  До  нинішнього  часу  я  також  так  вважав.  Але  останнім  часом,  порозкинувши  звилинами  /як  казав  великий  Думкар  ХХ  століття  Штирлець  -  коли  куля  трапила  в  лоба:  -  Розривна,  второпав  Штирлець,  порозкинувши  москами!/,  я  прийшов  до  іншого  виставку!

Як  біоенергетик,  я  знаю  достеменно  -  свиняче  м'ясо  нині  саме  брудне  з  усіх  яке  є  у  світі!  Там  стільки  паразитів,  що  мозок  навіть  відмовляється  се  второпати!
До  того  ж,  мертвечина  -  є  мертвечина!  /концептуально,  коли  біологічна  істота  вмирає,  у  кожній  клітинці  трупу  створюються  трупна  отрута,  яка  розчиняє  не  тільки  усі  клітинки  загиблої  тварини,  а  й  того,  хто  цей  труп  з'їсть!  том  акули  не  їдять  одна  одну./
Наші  славетні  Козаки,  безумовно,  споживали  м'ясо.  Проте  це  було  веління  часу  та  битв!  Останніх  3-4-5  століть.  Але  сотні  тисяч  років  до  того  наші  Слов'яно-Арійскі  пращури  споживали  м'ясо  тільки  за  особливим  розкладом!
До  того  ж  Головний  Генетик  Людства  Петро  Гаряєв,який  зформулював,дослідив  та  емперично  ВСТАНОВИВ  Закони  Лінгвістично  Квантового  Геному  Людини  /у  основі  яких  лежить  ФАКТ  ВербальногоПРОГРАММУВАННЯ  Геному  та  ДНК  Людини  Мовою  Русів/  й  за  дослідженнями  генетиків  СЕ  ПІДТВЕРДЖУЕЦЦЯ,  шо  метохондрії  по  факту  фізичної  смерті  тіла/тулуба  РОЗЧИНЯЮТЬ  усі  біологічні  елементи  вмерлого  тулуба  /та  хижака,  що  вживає  небіжчика/  до  елементарних  чинників  -  амінокіслот  та  вуглеводів!  це  й  є  ота  трупна  отрута!...  читай  у  моїх  статтях  -  АРЗ-48  Квантовая  Волновая  Интерполяция  Гаряева!  Всем  Русам.
Як  замiсть  iдла  бидлячого  робити  Страву  Богатирську.
Поваренная  соль  это  Соль  Жизни.
АРЗ-77  Как  возродить  зубки!
АРЗ-75  Голограмма,  Фата-моргана,  Фантом,  Фотометка
АРЗ-74  А  чем  мы  хуже  фараонов?
АРЗ-73  Биоэнергоосновы  СловоВаяния  и  ОбразоваЯния.
АРЗ-70  Цыбулька  -  инструмент  Магии  Наших  предков.
АРЗ-68  Свечка  -  портал  в  подсознание.
АРЗ-67  Мистерия  Рождения  ЧелоВека.  Обзор  первых  секунд  жизни.
АРЗ-66  Мистерия  БиоПлазмы.
АРЗ-64  Магическая  Магия  ПирамидоТерапии.
АРЗ-63  Кровь  Завещание  Рода!  Ритуал  вашего  Совершеннолетия.
АРЗ-62  Волшебная  лампа  Аладдина  -  это  сказка  О  ВАС.
АРЗ-61  5  марта  Праздник  Победы  над  Белой  Пургой!
АРЗ-60  Що  таке  Возмездiе,  або  як  працюе  Карма.
Всем  астрологам  и  предсказателям!
Заговiр  Кроду.  23.  03.  2021
АРЗ-59  Навiщо  трете  око,  якщо  чердак  не  працюе!
АРЗ-57  Перунове  Кресало-вогниво  чоммовчать  Легенди.
АРЗ-56  Сонячний  Реактор  Позитивноi  Енергii  Емоцiй.
АРЗ-55  А-ля-Лекарь,  Здоровья  пекарь!
Ешьте  соду  до  уSёру  -  проживёте  Тыщу  Лет!
Как  убрать  ядовитое  химическое  действие  лекарств.
Метод  оздоровления  серебрянными  мостиками.
Хвойномедный  квас  путь  к  счастливому  долголетию!
Почему  Гитлер  уничтожил  фабрику  Иван-Чая?
Пандемия  вируса?  Не  смешите  крылья  у  химтрэйлов!
АРЗ-54  Чом  не  працюють  Руни,  кошик  та  вiночок.
Что  такое  Словяно  Арийские  Руны  и  Орнамент.
Словянская  буковязь  -  как  из  войска  слепить  толпу.
АРЗ-52  Торсионная  Голографическая  Телепатия.
АРЗ-50  Красота  спасёт  мир?  Как  бы  не  так...
АРЗ-49  Найголовнiший  секрет  архонтiв  -  Адренохром.
Ну  что,  граждане  женщины!  держитесь!
АРЗ-47  Семейный  Родовой  Кристалл.  Новогодний  Русам
АРЗ-42  Вставайте  до  рассвета  с  петухами!
Арз-40  Водка  -  дезинфектор  человечества!
АРЗ-39  Самыйглавныйсекрет  Человечества  -  Долголетие.
Замечательному  хирургу  Александру  Огулову.
Как  избавиться  от  чипа  или  смерть  чипизаторам!
Проте,  не  про  це  сьогодні  пісня!

Тому  Український  Борщ  -  се  не  обов'язково  м'ясна  страва,  не  обов'язково  вона  повинна  мати  товчене  свиняче  сало!  Навіть  навпаки  -  не  повинна  мати  його!  Тим  паче  якихось  там  кісток...

Рідний  брат  Українського  Борщу  -  се  Козацький  Куліш,  головна  особливість  якого  -  якщо  в  нього  встромити  ложку  то  вона  не  повинна  впасти!  Хоча  це  і  не  каша,  а  той  самий  Борщ!  Тільки  створений  Козаком!  І  він  не  є  Борщем,  тому,  що  під  час  його  створення  Козак-кухар  мішає  його  за  допомогою  звичайної  Козацької  ШАШКИ!  І  головне  -  Козацький  Куліш  повинен  кипіти  на  багатті  із  кісток  ворогів  та  загарбників!  Я  вже  мовчу  за  те,  що  ще  й  під  бій  бойових  барабанів!  У  крайньому  випадку,  Козак-кухар  міг  використовувати  замість  грому  барабану,  сам  бойовий  барабан  як  трон  кухаря!  Така  шана  надавалася  тільки  йому  і  більш  нікому!  Тому  це  був  не  Борщ,  а  Козацький  Куліш!  Щодо  складу  та  головних  компонентів  Козацького  Кулішу  я  поширюватися  не  буду!  Се  дуже  Таємний  Секрет!  Загальновідомі  тільки  головні  компоненти,  а  приправи  та  обряд  створення  Козацького  Кулішу  Козаки  дуже  ретельно  шанували  та  зберігали  в  таємниці  -  бо  се  Сила  Воїна  та  непереможного  Козацького  Війська,  де  Козацька  їжа  була  майже  головна  запорука  Перемоги  над  ворогом!

По  завершенню  дійства  Борщування,  обов'язковою  процедурою  хтось  повинен  отримати  ляпаса  по  лобі  отим  розписним  дерев'яний  ополоником  за  те,  що  простягає  свої  голодні  нетерплячі  руки  до  магічної  смакотливої  страви  раніше  часу  -  бо  Борщ  повинен  ще  й  настоятися!
Звідсиля  випливає,  /як  у  математичному  рівнянні  -  недарма  я  вчитель  фізики!/,  що  готується  Борщ  обов'язково  за  допомогою  Великого,  розписаного  Слов'яноАрійськими  Рунами,  дерев'яного  черпака-ополоника!
-  А  що  робити  коли  немає  такого  святого  засобу,  як  дерев'яний  борщовий  черпак?  -  затамують  дихання  кандидати  в  Українські  кухарі!
-  А  усе  дуже  просто!  До  рєзі  в  очах!
Та  який  ти  Українець,  якщо  не  знаєш  моїх  борисфеновських  Принципів  Візуалізації,Концентрації  Уваги  та  прояву  Волі!?  Тим  паче  без  знання  цих  головних  елементів  Характерництва,    приступати  до  створення  Українського  Борщу  не  те,  що    суворо  заборонено,  а  навіть  безглуздо!
Ці  знання  треба  опанувати  ЗАЗДАЛЕГІДЬ  за  допомогою  моїх  попередніх  статей.
Зара  я  тільки  нагадаю  деякі  рисочки  з  них!

Берете  звичайний  металевий  ополоник,  зливаєте  гальмівну  рідину  з  свого  чердачку-горища,  вмикайте  свій  курячий  мозок  на  повну  НАДпотужність  у  режим  супермозку,  та  починаєте  його  віртуально  розмальовувати  Слов'яноАрійськими  Рунами!
-  А  де  ж  взяти  оті  чарівні  фарби,  щоб  не  змивалися?  -    продовжать  штурмувати  розум  оті  непосидючі    двуногоходні  розпитувачи.
-  ТасежелементарноВатсон!  -  В  своєму  щирому  Українському  Серці!
-  А  Руни?  Які  малювати?
-  Ну,  батєнька!  Якщо  ви  не  знаєте  які  Руни  креслити  та  створювати,  то  що  вам  тоді  робити  на  кухні  з  борщовим  черпаком?  Ви  ж  уграєте  усю  справу!  Негайно  з  Кухні!  І  не  підходьте  до  неї  аж  на  100  аршинів,  поки  не  перечитайте  усі  мої  статті!


Так  от.  У  самій  важливій  святій  науці  Борщування  КОЖЕН  елемент-компонент  -  се  чарівний  ключ,  КОЖНА  дія  -  се  особливий  магічний  обряд!
1.  Вода.
2.  Сіль.
3.  Бульба-бараболя-караболя.
4.  Цибуля  та  чесник.
5.  Капуста.
6.  Морква  та  буряк.
7.  Олива.
8.  Приправи.
9.  Рослинні  компоненти,  та  як  заміна  -то  одна  з  найважливіших  речовин  -  МАГІЧНА  БІКАРБОНАТКА  /по-селянськи  -  сода  харчова/  -  http://stihi.ru/2020/04/17/8156

Порядок  заправки.

Починається  борщування,  безумовно,  самі  знаєте  з  чого!  З  пісні  -  "Чому  розплетена  коса"!
 
Буряк  треба  заправляти  самий  перший,  бо  він  довше  всіх  варицця,  поки  розварицця.  15-30  хвилин,  як  раз  цей  час  необхідний  для  бараболі-караболі,  яка  нарізається  Українськими  трикутничками.
Тут  усі  недотьопи  здиблять  стріху  намальованими  бровима:  -  А  хіба  бувають  Українські  трикутнички???
-  Бувають,  бувають,  та  ще  й  як  бувають!  Се  коли  козак  рубав  ворожі  дупи  на  пеньок,  то  самі  класні  воїни  -  Характерники  якраз-то  й  встигали  зробити  не  просто  пень,  а  трикутну  Українську  пірамідку  двома  взмахами  різних  напрямків,  та  ще  й  щоб  не  обстригти  вуха  власному  другові-  коню!...
Том  кромсаєте  Українські  трикутнички  з  бараболі-караболі  У  ДОПОМОГУ  НАШИМ  ВОЇНАМ  -  пращурам  ТУДИ  -  у  ПРОЙДЕШНЄ!  Час  МОЖНА  ПОВЕРТАТИ!  Навіть  під  час  Борщування...
Так  шо  Борщування  -  се  ПРОДОВЖЕННЯ  Наших  Козацьких  Героїчних  Звитяг!
Під  час  заправки  картоплі  співається  обов'язково    Українська  Народна  Пісня  "Взяв  би  я  бандуру"!  /чи  бараболю  здуру!/

Лизати  шматкову  сіль  дозволялося  виключно  помічникам,  які  носять  дрова  тільки  при  умові,  коли  кухар  це  не  бачить.  Бо  як  побаче  -  зразу  ж  виконується  чарівний  обряд  гучного  вирощування  шишки  на  лобі  телепня  магічним  борщевим  черпаком!

Паралельно  на  пательні  у  оливі  "від  душі"  /се  така  міра  об'єму!  -  дійсні  Українці  вимірюють  об'єм  не  стаканами,  чи  то  літрами,  а    жменьками,  чи  то  "від    своєї  Української  душі",  чи  то  "від  широї  душі",що  в  перекладі  означає  -  "віддуші"/  смажиться  спочатку  дрібненько  нарізана  цибулька  до  кольору  буланого  козацького  коня,  а  потім  окремо  натерта  на  тертці  морква  доти,  коли  її  об'єм  зменшиться  з  десятьох  жменьок  до  чотирьох!  Точніше,  поки  почне  пригаряти.  Не  забути  цибульку  та  моркву  підсолити  "насмак".  Це  -  як  аж  судома  щелепу  зводить,  тільки  менше  в  2  рази.
Після  цього  оці  два  чарівні  компоненти  змішати  під  пісню  "Червона  рута".

Доречи,    моркву  я  посипаю  чорним  духм'яним  перцем  також  "віддуші"!

Колись  давним-давно,  коли  я  протирав  студентські  шаровари  у  педінституті,  Я  їздив  з  Нікополя  до  Кривого  Рогу  на  електрочортопхайці.  І  от  одного  разу,  один  дідусь  повідав  мені  дуже  велику  таємницю  -  червоний  жгучий  перець  є  одночасно  і  протектором  і  превентивним    терапевтичним  засобом  проти  язви  та  уразки  шлунку.  І  з  цього  моменту  я  так  добре  присів  на  гостру  їжу!  Ням-Ням!  Обожнюю  донині  усе  гостре,  особливо  м'ясні  страви!    Які  там  язви  та  уразки  з  шлунками?  Донині  не  знаю  де  вони!

А  отой  співак  трохи  рамси  перепутав!:  -  Піду  втоплю  ЇХ  /злиднів  та  ворогів!/  у  річці  глибокій!  Шукати  будуть,  геть  ген  НЕ  ЗНАЙДУТЬ!...

...далiбуде...
пiду  смакотну!  Вже  настоявся...

П/Н.
О
А  от  сьоднi  до  мене  доперло  ще  один  секретик  Украiнського  Борщу  -  десятий  головний  компонент  -  хустина!

Тре  обов'язково,  щоб  була  зав'язана  розписна  особливими  Рунами,  як  вишиванка  -  хустинка!  Та  не  простотак  зав'язана,  а  як  у  баби  Параски  -  назад,  а  потiм  знов  наперед  й  у  вузелок  з  отакими  кумедними  рiжками-вусиками,  бо  вони  й  е  головним  порталом  для  Борщового  куховарського  надхнення!
Взагалi  глечик  з  пiдготованими  до  Борщостравоваяння  компонентами  вiдправляють  до  печи  хватом...
А  що  при  цьому  кажуть  -  не  скажу!
Не  доросли  ще,  пАтАмуштА!...
Жовторотики.
Й  про  те,  що  таке  глечик  -  Машина  Часу,  я  вже  писав...
25.08.2021
=====
...
А.  А  от  вчора  мене  так  обурили  Наші  вороги,  що  аж  подих  забило!
Шо  вони  гади  придумали  -  заспівали  за  допомогою  смачного  кругленького  співака  в  Українській  національній  вишиванці  речетативну  бійку  молодяцьку  пісню  про  Ураїнський  Куліш!  Тема  заслуговує  гарної  пісні,  АЛЕ!
Оця  перевдягнена  наволоч  вставляє  У  КОЖНУ  СТРОЧКУ  пісні  ганебне  слово  самогон,  пьянка,  горілка,  рюмка!  От  падлюка!  -  та  Козаки  НІКОЛИ  НЕ  ВЖИВАЛИ  СПИРТНОГО!!!!
Оцей  диверсант  ПОСЯГНУВ  на  саме  святе  -  КОЗАЦЬКИЙ  КУЛІШ!  СМЕРТЬ  йому  за  ганьбу!
https://www.youtube.com/watch?v=S43VMpl-v1w
Роблять  гади  нинi    iз  Куліша  -  пойло!
Щоб  загнати  людство  в  бараняче  стойло!
Самогон  та  пиво  отуди  мішають,
Та  козацьку  страву  гидко  об@ирають!
Козаки  НIКОЛИ  не  ссали  горілку!
Шоп  в  смертельнiй  сiчi  не  ловити  бiлку!
Бо  "вояк"  пiд  банкою,  шо  в  дупi  какашка!
Може  перепулутати  -  де  Сiч,  а  де  -  рашка!
Члена  рубанути  може  ненароком,
Та  на  тин  нарватись  випабково  боком!
Бо  козак  в  надпитку  -  зрадник  та  злодюга!
Зразу  -  вирок  -  страта  отакого  "друга"!

=GrafBorisfen=19.07.2021
====

Як  замiсть  iдла  бидлячого  робити  СтравуБогатирську
Юрий  Сафроненко
Як  замiсть  їдла  бидлячого  створити  Страву  Богатирську!  http://stihi.ru/2021/03/18/3809
Продовження  Магії  Нашої  Слов"янськоАрійської  Сили,  Духу  та  Волі!  АРЗ-56  Сонячний  Реактор  Позитивноi  Енергii  Емоцiй  -  http://stihi.ru/2021/02/06/6573

Керуючись  відомим  висловом  -  Дайте  мені  точку  опори  й  я  переверну  увесь  світ!,  -  якщо  взяти  вірні  продукти,  вірно  їх  приготувати,  та  вірно  засмакувати,  то  отримаємо  не  їдло  бидляче,  а  Богатирську  Страву  Сили  Силенної,  Життєвої  Жаги  Живенної,  Духу  Незгиненного  та  Волі  Нев*ї@енної!  /се  не  матюк,  а  сакральне  слово  з  Нашої  вірної  Мови  Наших  пращурів...  від  слова  "БАТЬКО-БАТЯ"!  Просто  його  нині  невірно  застосовують.../
Вислів  Парацельса:  -  Уся  їжа  -  є  ліки  чи  отрута  -  важлива  пропорція!  -  вірний,  але  Парацельс  не  договорив!  Є  ще  3  компоненти!  Се  ЕНЕРГЕТИКА,  ВОЛЯ  й  ДУХ!

Пригадуєте  відомий  мультик  "Альоша  Попович  та  Тугарин  змій",  коли  баба  Яга  варила  у  своєму  казані  колдовське  вариво  з  метою  навести  морок  та  зло  на  Наших  Слов"янських  богатирів-воїнів.  Вона  кидає  отруєні  гриби  у  вариво  з  магічним  приговором  на  зле,  а  гриби  ВИСТРИБУЮТЬ  назад  з  казана!  Вона  їх  туди,  а  вони  не  слухаються  й  вистрибують  назад!
Коливан  наказує  бабі  Язі:  -  Ну  що  ти  там  копирсаєшся?!  Та  роби  вже  скоріш  ганьбу  та  морок  на  отих  Богатирів-воїнів!
А  баба  Яга:  -  Та  а  що  я  можу  зробити,  якщо  у  цих  Слов"янських  Богатирів-воїнів  Сила  -  Силенна,  Дух  -  НЕПЕРЕМОЖНИЙ  та  Воля  -  НЕПІДКОРЮВАНА  -  тому  ганьба  не  робиться,  зло  не  чиниться,  а  отруєні  гриби  не  підчиняються  та  не  слухаються  -  вистрибують  з  варева!
Й  замість  зла  та  ганьби  смертельної  тільки  у  слабкішого  та  ще  не  достатньо  ВІДАЮЧОГО  помічника  Богатиря  замість  смерті  та  зла  лише  невеличкий  пронос  стався,  а  Богатирю-воїну  -  зовсім  анічого!  Навіть  не  привиделося!
Отака  Сила  СИЛЕННА,  Дух  НЕПЕРЕМОЖНИЙ  та  Воля  НЕПІДКОРЮВАНА  у  Русів-Слов"ян-Аріїв!

Тому,  щоб  їжа  не  стала  їдлом  для  бидлячого  двоногохода  гуманоїдного,  а  Богатирською  Стравою  Сили  Силенної,  Життєвої  Жаги  Живенної,  Духу  Незгиненного  та  Волі  Нев*ї@енної  й  Непідкорюваної,  треба  не  тільки  обирати  вірні  компоненти  для  своїх  страв,  а  й  вірно  їх  готувати  й  вірно  смакувати  й  застосовувати!

Це  можливо  ТІЛЬКИ  з  застосуваням  усіх  моїх  мною  розписаних  у  попередніх  статтях  Принципах  Візуалізації,  Мотивації  та  Концентрації  Волі-Уваги!  Тоб-то  -  усіх  отих  головних  енергетичних  керувальних  методів  та  інструментів  створення  та  керування  потоками  та  Торнадо-вихорами  енергетик  й  вірного  модулювання  їх  інформаційними  Рунами!  -  що  зформулював  та  озвучив  Петро  Гаряєв,  як  КвантовоЛінгвістичний  Геном  ЧєлоВєка  -  ЧолоВіче.  /Людина-Людь  -  се  по  статусу  -  більш  нижчий  щабель  ієрархії  інтелекту-менталу/.

Й  стає  зрозумілим,  чом  після  відвідування  монастиря  на  Фаросі  /мис  у  Криму/  люди  пригадують  пісний  супчик  з  однієї  води  з  бараболею,  як  самий  смачний  у  житті.  Бо  головними  компонентами  у  ньому  є:  -  Любов,  ота  Енергетика  напрацьованого  Місця  Простору,  енергетика  Емоцій  Радості  та  співу  під  час  готування  та  смакування,  Інформаційний  посил  та  Сингулярність  енергетик  кухарів  та  їдаків,  Візуалізація  Намірів  та  Цілей  й  вірна  вмотивована  на  відповідному  рівні  ієрархії  Мотивація  дій,  намірів,  бажань,  жадань  та  жаги!

Тому!  Дорогеньки  мої  БЕРЕГИНІ!
Се  В  ПЕРШУ  ЧЕРГУ  ВІД  ВАС,  любі  мої,  ЗАЛЕЖИТЬ  ЩАСЛИВЕ  СІМЕЙНЕ  Життя  Вашого  Роду!
ЯК  ви  ВАЯЄТЕ  страви  для  Сім"ї  та  З  ЧОГО  -  залежить  не  просто  здоров"я  кожного,  а  й  УСЕ  ЖИТТЄВЕ  МАЙБУТНЄ!
Світіть  та  сяйте  на  кухні  /та  й  не  тільки  там!/  Весняним  Сонечком,  співайте/щебечіть/забавляйтеся  соловейком,  Ваяйте  Світ  та  Любов  Богинею-Берегинею  Вестою/Долею/Живою/Ладою/Лелєю/Макош"ю,  Чаруйте  Чарами  Радості,  Гордості,  Наснаги  та  Спокійної  Величі!
Й  тоді  Вашому  Козацькому  Богатирському  Слов"янськоАрійському  Роду  НЕ  БУДЕ  ПЕРЕВОДУ!

А  тепер  посмакуйте  Нашої  Української  мови!:
Михайло  Перевертун  7  декабря  2020  г.    ·
Садиба    без    калини    -    що    подвір’я    без    пір’я.
Оповідати    за    цю    гожу    паву    в    густо  -  червоних    коралях    візьмуся    з    поетичного    лікнепу.  Якщо    ви    колись    знічев’я    добудете    і    вглянетеся    у    зернятко    з    калинових    ягідок,    то    воно    нагадає    вам    крихітне    серце    -  символ    дарованого    Владикою    Небесним    життя.    Брати    під    сумнів    отаке    думання    не    випадає,    бо    ж    кетяги    цієї    панни    увібрали    в    себе    небо  голубе    і    сонце    золоте.    Восени    вони    спалахують    жовтогарячою    ватрою,    а    в    скрипучі    студні,    зимні    тумани    та    холодні    зливи    так    і      пломеніють    маковим    вогнем.
Так    ось.    Наше    око    часто    бачить    оці    цілющі    кісточки,    одначе    зуб    чомусь    їх    не    йме.    Але    таке    гордування    не    додає    сущим    дужості.    Коли    би    люд    малодумаючий    розім’яв    они    кісточки,    то    вони    слугували    би    за    чудовий    природний    сорбент.    Неширокі    лобом    сумніваки    і    спали    би    з    ними.    Адже    організм    майже    кожного    від    безладного    харчування    за    принципом    бодай    покласти    щось    до    рота    перенасичений    копролітами    -    навіть    згадувати    про    них    не    хочеться.
Візьмімо    хоча    би    калиновий    сік,    який    збігає    по    губах    іскристим    дзюрком.    Буває,    що    вінець    природи    сопе,    ніби      ковальський    міх,    через    здутий    кишківник    і    ходить    по    струнці    від    постійних    коліків.    Згарячу  ковтає    жменями    синтетичні    пігулки,    але    зі    слаботи,    як    із    гуски    вода.    Не    блукайте,    легковірні,    потемки    і    не    випробовуйте    на    міцність    свій    охлялий    організм.    Недугу    виводьте    на    чисту    воду    свіжим    калиновим    соком.    Таке    живодайне    питво    і    кишківник    ретельно    почистить,    і    корисну    мікрофлору    збагатить.  Заодно    прискорить    потовиділення,    як    рукою    зніме    безсоння,    а    судоми    м’язів  зникнуть    чортибатька  -  куди.    Що    ж    до    невротичного    розладу    в    жінок,    то    після    тижневого    розкошування    калиновим    чаєм    психогенні    патологічні    реакції    просто    закульгають    на    обидві    ноги.
Услід    за    цим    зголошу,    які    немочі    калиновий    сік    здатен    посадити    в    калошу.    Змастите    ним    лишай  -    дивись,    і    шкіра    через    певний    час    стане    чиста    і    лискуча,    ніби    в    пещеного    Адоніса  -    коханця    нев’янучої    краси      Афродіти.    Чи    від    крижаної    джерелиці    у    вас    зник    голос  -    аж    руки    сверблять    хуткіше    “пролікуватися”    сорокаградусною.    Одначе    не    треба    зопалу    міняти    шило    на    швайку.    Від    різких    рухів    тільки    гірше    буде.    Не      закликаю    живими    на    небо    лізти    або    ж    скласти    руки    і    дожидатися    з    моря    погоди  .  Швидко    втерти    носа    цій,    здавалося    би,    дріб’язковій      недузі    під    силу    знову    ж    таки    морсу    з    калини.    Він    ще    й    показує    на    двері    глибокому    кашлю    і    виснажливій    пропасниці,    удушливій    ангіні    й    надокучливому    бронхіту,    внадливій    застуді,    невідступному    тонзиліту    та    решті    бронхо  -  легеневих    хворостей,    які    за    дурної    голови    раз    у    раз    обсідають    нашу    тлінну    біологічну    субстанцію.
Докину    слово    і    за    таку    властивість    калини.  Вважають    її    за    свою    лишень    після    заморозків,    коли    в    ягодах    вигасає    гірко  -  кисло  -  терпкий    смак,    котрий    дуже    нагадує    запах    кореня    валеріани    і    яблук  -  дичок.    Тоді    в    калині    з    головою    вітаміну    К,    який    часто    порятовує    при    стресах    наше    серце    і    судини    від    застрашливого    тиску.    Аби    вони    до    відведеного    Всеблагим    часу    не    захотіли    взяти    вічні    канікули.    До    речі,    така    ягода      ніпочім    замінює    одне    драже    аскорбінової    кислоти.    Водночас    калорійність    її    -    тільки    28    ккал    на    100  г    продукту.    Кращої    яриці    для    підвищення    гемоглобіну    та    чищення    судин      від    “поганого”    холестерину    годі    й    прагнути    в    природі.    Однаково,    що    ясної    липневої    ночі    шукати      небо    без    зірок.
Намірився    вже    перейти    Рубікон    в    описі    цілющих    властивостей    калини    і    набрати    в    рот    води.    Одначе    згадав,    що    не    всі    виклав    про    неї    плюси.  Скажімо,    ви    все    життя    не    розгинали    спини    на    шкідливому    виробництві    й    напакували    свій    організм    під    зав’язку    різною    гидотою.    Ошуканці    в    білих    халатах    заламуватимуть    брову    і    з    великомудрим    виглядом    швидко    щось    писатимуть    закарлюками    на    рецептах,    відсилаючи    згорьованого      пацієнта    до    розбухлих    від    статків    фармацій.    Дорогою    ви    починаєте    кумекати,    що    вас    водять    за    носа    і    на    думку    спливають    напучення      обізнаних    травників    за    напівкущ    у    червоному    намисті.
Коротше    мовлячи,    не    дістаєтеся    ви    аптеки    -    натомість    взяли    у    поміч    калинові    яриці.    І    добре    зробили.  Через    якийсь    місяць    ніби    вдруге    на    світ    народилися.    Організм    очистився    від    слідів    промислових    викидів,    серцево  -  судинна    система    почала    справно    і    кувати,    і    молоти,    а    гіпертонія    взяла    моду    більше    навідуватися    до    бувальців    генделиків    із    буряковими    кирпами.  Не    забудемо    також,    що    відвари    з    калинової    кори,    заготовленої    в    пору    весняного    сокоруху,    не    дадуть    змоги    сезонним      вірусам    і    бактеріям    узяти    вас,    як    мовиться,    голими    руками.
Одначе    з    калиною    не    можна    ловити    гав.  Усе  -  таки    краще    тихенько    їхати...    Маю    на    увазі    звичайну    помірність.    Ця    кисло  -  солодка    ягода    заслуговує    лаврового    вінка,    затим    що    бігцем    згортає    кров.    Воднораз    за    надмірного    споживання    вона    може    спричиняти    висипку    на    шкірі.    Накладати    її    повен    рот    за    таких    ознак    -    сиріч    пришивати    кожуха    до    гудзика,    а    не    навпаки.  А    ще    -    ніхто    не    знає,    що      його    в    житті    чекає.    Зважаючи    на    крилатість    оної    словосполуки,    нашим    ладам,    котрі    відколи    світ    запрошують    чоловіків    до    щастя,    під    час    критичних    днів    варто    бокувати    від    оцих    пурпурних    ягідок  -    вони    можуть    зумовлювати    надмірний    приплив    крові.
І    нарешті,    не    перегинайте    палицю  з    калиною,    якщо    вам    не    дає    дихнути  низький    тиск,    подагра    чи    підвищена    кислотність    шлункового    соку.    Навіть    коли    кров    з    носа    заманулося    підбадьорливого    питва.    Не    забудьмо,    що    й    тиха    води    іноді    греблі    рве.    Загалом    же,    всі    сорти    калини,    котрі    зростають    у    дикій    природі,    окрім    червоної    -    умовно    отруйні.    Зі    звичної    нам    яриці    -    ще    нікому    не    зашкодили    компоти    і    морси,    джеми    і    варення,    мармелади    і    соки.    Тож    будьте,    гомо    сапієнси,    краще    розсудливими    і    квітучими,    аніж    безшабашними    і    хирлявими.
Тут    ми    від    лікувальних    дидакцій    протопчимо    стежину    до    місця    калини    в    народних    традиціях    та    обрядах.  Ще    з    прадідівських    часів    український    люд    завше    сподобував    оце    палаюче    коралями    напівдерево.    Якщо    селянин    ставив    хату    -    то    відразу    ж    садив    біля    тину    калину.    Аби      щотравня      вона    усміхалася    його    родині    білопінним    квітом,    звеселяла    очі        всенькому    кутку,    а    восени,    коли    жовтень    розстеляє    багряну    габу,    горіла    вогнем    невгасимим.
Іще    більше    пієтету    відводили    огнистим    гронам,    коли    молоді    ставали    на    вишитий    калиновим    ягіддям    рушник.  Думалося,    що    таке    символічне    діяння    пособить    увесь    вік    зберігати    цілим    подружній    глек.    Поза    сумнівом,    журно,    але    поривання    наші    хтиві    часто  -  густо    вносили      поправи    в    таке    благосне    повір’я.    Але    й    це    ще    не    все    за    обряди.    Скажімо,    ягодами    з    калини    зазвичай    уквітчували    особливу    здобу    -    коровай    весільний.    Далі  -  більше.  У    вінце    розпашілої    від    заміжньої    усолоди    молодої    завжди    втикали    калинові    кетяги,    що  мали    посвідчити    невинність    душі    та    тіла    нареченої.    За    приправи    ж    до    м’ясних    і    рибних    весільних    страв    та    хліб    калиновий    не    буду    багатослівним    -    після    перших    чарок    варенухи    гості    кластимуть    у    себе    всі    наїдки,    ніби    вони    з    голодного    краю.
Та    хіба    тільки    за    це    благоговіли    перед    вродливицею    садів,    лісів    і    крутоярів!    Коли    наддніпрянські    чи    подільські    страдіварі    майстрували    благозвучні    скрипки    або    жалісливі    пищики,    то    завсігди    облюбовували      кармінову    деревину,    а    найчастіше  -  калину.    Висушена    літніми    озореними  ночами,    вона    звучала    таким    довершеним    колоритом,    такими      мелодійними    переливами,    що    в    тонкослізних    жінок    і    дівчат    рідко    коли    й    очі    просихали.    Або    ж    таке.    Від    нужди    безпросвітної    наші    всезнаючі    прабабусі    були    завзяті    на    вигадки    -    могли    навіть    поли    краяти    і    відразу    ж    плечі    латати.    Тому  -  то    й    фарбували    домоткане    гребінне    полотно    в    черлене    забарвлення    відваром    калини    -      найпаче    для    доброго    імені      родини,    а    також    тривалого    носіння    буденної    одіжі    та    святкового    вбрання.
У    старожитні    часи    криниці    також    не    копали    де    попало,    а    лишень    по    сусідству    з    калиною.    Щоби    ковток    жаги    голубої    своєю    прохолодою  збадьорював    душі    ратаїв    і    жнеців,    додавав    їм    сил    для    трудів    праведних.  Моє    покоління,    звісно,    тримає    в    пам’яті,    як    передзим’ям,    між    двома    рамами    вікон    сільських    домівок    на    ваті    завше    розкладали    палаючий    жар    калини.    Аби    не    так    муляло    очі    холодне    одноманіття.    Узагалі    ж,    калина  -    панянка    не    примхлива.    Тому    й    звикла    виднітится    навіть    на    семи    вітрах    -    у    заплавних    луках,    на    схилах    яруг,    узліссях.    А    то    й    просто    в    чистім    полі,    де    багато    волі.    Щоби    до    сердець    зморених    подорожніх,    які    в    думках    уже    готуються    збирати    пожитки,    не    вселялася    опука,    а    спраглі    душі    поновлювали    сили    біля    степового    джерела.
А    наостанок      сповіщу    всякому    стрічному  -  поперічному    чому    поклав    око    на    розлогі    кущі    калини,    які    дісталися    моєї    естанції    аж    із    заобрійного    Батурина    -    гіркої    долі    столиці    українських    гетьманів.  За    підтвердженням    козацьких    хроністів,    гетьман  -  патріот    Іван    Степанович    вельми    полюбляв    прекрасне:    і    в    гожих    жінках,    і    в    огні    черленовому,    що    так    звабно    палає    на    гіллі.    Адже    віддавна    калина    утвердилася    невіддільним    символом    нашого    народу    і    росла    майже    в    кожній    господі.
Та    й    догляд    за    цим    напівдеревом  -  напівкущем    не    спричиняє    жодних    утруднень,    окрім    рясного    і    регулярного    поливу.    З  -  поміж    крилатих    шкідників    калину    найчастіше    атакує    попелиця,    скручуючи    листочки    в    трубочки.    Але    господарі    з    головою    на    плечах    хапаються    відразу    не    за    хімікалії,    а    готують    розчин    тютюну,    листя    і    квіту    гвоздики,    нашатирного    спирту    і    господарського    /краще    зеленого/  мила      Після    обробки    такою    біологічно    чистою    сумішшю    калинові    гайдебури    за    кілька    днів    зникають.    Ніби    їх    і    не    було.
Якщо    в    пролозі    калинового    есею    переважали    сонцелюбні    інтонації,    то    в    епілог    додам    грудневої    хмурості.    Коли    не    брати    до    уваги    своїх    випивак,    ланців    і    пауперів,    у    яких    на    манір    північно  -  східних    сусідів    ні    двору    ні    тину,    в    наших    культурних    господарів    завше    біля    плоту    росла    калина,    а    край    ставу    -    верба.    Це    були    національні    обереги    українського    етносу.  Наразі    ж    ці    звичаєві    орієнтири    майже    стерті    зі    свідомості    більшості    молодих    обдарувань    з    покрученими    мовними    і    культурними    душами.  “Нові    українці”    зазвичай    прихиляються    до    беріз    чужоземних,    вічнозелених    модрин,    ялиць    і    кедрів.    І    все    частіше    душі    та    голови    свої    відступницькі    повертають    у    той    бік,    де    сонце    сходить,    де    за    густими    лісами    видніється    земля    сибірська    далекосхідна.
До    чого    призводять    такі    світоглядні    збочення,    бачимо    на    прикладі    нашого    політичного    бомонду,    який    звик    жити    одним    днем    і    прагне,    аби    в    нього    все    було,    а    йому    за    це    нічого    не    було.    Коли    ж    нагадуєш    отакій    публіці    сентенцію,    що    садиба    без    калини    -    що    подвір’я    без    пір’я,    то    навчителя    можуть    і    на    глум    підняти    або    ж    виразно    покрути    перстом    біля    своєї    скроні    й    показати    в    його    бік.    Нехай,    мовляв,    подібними    красотами    займаються    садівники,    гіпертоніки    та    шанувальники    сліпучо  -  білого    цвіту.  Якось    незатишно    з    такими    правнуками    славних    прадідів    великих    топтати    ряст    на    святій    і    "грішній"    землі!

Ось  така  фігня,  малятки,  любі  хопчики  й  дівчатки!
=GrafBorisfen=18.03.2021=  Юрій  Андрійович  Сафроненко  -  Рус-Господар  Української  Народної  Республіки  Велика  Київська  Русь!  -  РГ  УНР  ВКР.  Живий  Живонароджений  Син  Слов'янського  Роду  Арійського  НаРоду  Великої  Білої  Раси  =  /Країна  прозрівших  Русів  Нашої  найгарнішої  у  Всесвіті  планети  Мідгард/

http://ok.ru/video/2899283085840

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946151
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2022
автор: GoldKing