ТИ ПОДАРУВАВ МЕНІ НЕБО

А  хрустальний  дзвін  заметілі  
Розбив  мою  печаль  на  друзки  .
Закружляв  сніг  пір'їнки  білі  
І  насипав  їх  на  галузки  .

Листопад,  листопад,  листопад!
Я    не  хочу  іти  до  зими.
О,  поверни  мені  час  назад!
У  осінь,  де  шумлять  ясени.

Падають  сніжинки  на  щастя
встеляють  мені  рушник  до  ніг.
Із  небес  ловлю  сніг  -  причастя
Зустрічаю  долю  край  доріг.

Відкриваю  двері  у  казку
Там  є  де  моя  пізня  любов.
Одній  по  житті  іти  важко
з  тобою  цвіту  весною    знов.

Ти,  подарував  мені  небо!
У  мріях  я  до  зір  літаю.
Більше  щастя  мені  не  треба!
Бо  тебе  мій  любий  кохаю.









адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945965
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2022
автор: Чайківчанка