Богу Великому Єдиному
і великому святому
Серафиму Саровському
в трепеті
присвячується
Святого витіснили в ліс
По ньому видно
що — синод
і що є прес
начальству заважав — горів
оливу мав
щодня на ньому
виявлялося — «Христос воскрес»
з умішків — виглядав прогрес
«Христос воскрес» — й виносився з умів
прогрес
ліс стовбурами мов пінцетами
ще розчищав
якийсь єврейський бовканон
що так вчащав!
«Христос воскрес» — й пітьма
вищала по кущах!
«Христос воскрес!» —
Ці ангели! —
стоять з крильми
і я усе життя — на крилах
і — з крильми
!!
і я із лісом
тобто ми.
Бог є на Небі! людям — є — земля!
й в серці зими!
І ангелів, й мене —
тут не хотіли чути!!!
Чому з зимою — і вам землю,
а я вогонь — і в мені Діва?
Правдива!
Є Незабутня!!
Нічого з Нею не забути!!!
Вогонь!
Чому — лиш з Богом кріпкі ми?!
Ви ж до війни із Україною
всі
не були людьми!!!
Ви — позбирайте слиз
свій
по ОАЕ
й Мальдівах!..
25.04.2022,
другий день Пасхи,
Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945964
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2022
автор: Шевчук Ігор Степанович