Молилось сонце на Великдень

Молилось  сонце  на  Великдень,  
Не  гралося  у  писанки.
Тремтіли  дзвони  Великодні,
Пеклися  мрії  і  думки…
- Ой,  мій  синочку,  як  ти,  як  ти?
         Лиш  рідні  очі  –  втома  й  кров.
- А  в  хаті  світло,  сни  пророчі
І  вишита  в  руках  любов.
- Моя  ти  доню,  Божа  ласко,
Не  полишаю  молитов!
Як  куштувать  без  тебе  паску,
Чи  є  у  Бога  той  закон?
- Коханий,  личко  посіріло,
Нема  спочинку  у  бою…
- Я  тут:  умию,  обігрію,  
Водиці  свіжої  наллю.
- Спочинь  із  миром,  любий  брате…
- Дівчино,  квітни  у  раю!
- А  немовлята,  немовлята!...
Усі  ви  –  Янголи  в  строю.
Лунали  дзвони:так  боліло…
- «Христос  воскрес!»  -  такий  звичай.
Ясніли  крашанки  і  паски,
Народ  Великдень  зустрічав.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945894
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2022
автор: fialka@