Похіть

Ти  довго  не  забувала  свого  чоловіка,
Після  того  як  закосила  нагла  смерть,
На  погляд  інших  ти  закривала  повіки.

Сумом  за  ним  переповнилась  вщерть,
Себе  всю  присвячуєш  вашому  синові,
Особисті  бажання  пішли  шкереберть.

Та  хотілось  цілунків  губам  малиновим,
Відчула  тілом,  для  чоловіків  там  місце,
Хочеш  знову  купатись  палко  в  любові.

Нехай  повниться  щастям  ніжно  серце.
(Терцина)

20  листопада  2020  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945868
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2022
автор: Володимир Кепич