Душа – душі назустріч кілька років,
І знову ми на лінії вогню…
Кафе, мовчання, тисячі уроків.
Цей погляд я ніяк не відміню.
Куди дивився, що шукав і бачив,
Щоб босоніж на висохлу стерню?
Обійми серцем – перші краплі страху.
Обійми душ, щоб спалахнуть вогню.
І час не той, облишмо сподівання.
І сил нема – обпалена весна.
Тікай, зникай, бувай – це сповідання,
Коли душа світліє дотемна.
Ніч найтемніша – найсвітліший ранок.
Болюча смерть – чиєсь нове життя.
Де почуття, як крапля наостанок
Живлюща радість на моє буття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945753
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.04.2022
автор: fialka@