Про тебе нічого вже майже не знаю.
Розмила турботи далека вода.
В ігри твої я давно вже не граю.
Маску зірвала тендітна рука.
Ми знову постали немов незнайомі.
Шукаємо те, що не варто і знать.
Дивимось глибоко - глибоко в зорі,
Аби таємниці душевні пізнать.
Та все проти нас виступає безжально:
Ви́падок, вибір і стомлений час.
І навіть весна вже і та невблаганна -
Ніяк не дарує обіцяний шанс...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945643
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2022
автор: Сара Ґоллард