Коли тіло стирає втома,
А зіниці без снів гудуть,
В моїх жилах чорнить червона
Невпокорена правди лють.
Час для мене спинився в Лютім.
Буревіє вогнем земля.
Вчора був я хлопчиськом в суті,
Нині воїн я - суть свята!
Я собою прикрию небо,
Впа́ду променем у жита,
А в калинові грона щедро
Заквітчаю моє життя.
Вчора байдуже думку множив:
"Без різниці" - собі казав ...
Вчора вмер "язиком" ворожим,
Нині захистом мови став!
А ще вчора не вмів молитись
Нині ж віра моя - граніт!
Вчора, щастям мав, зрозумітись,
Нині - числюся з тисяч літ!
Вчора думав, що знаю хто я -
Жив без гасел та кольорів,
Нині - честю - звання Героя,
Українець я нині! Вспів!
Марія Дребіт Португалія
20.04.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945565
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2022
автор: VIRUYU