Не можу я писати про війну –
забракло слів відточено-пекучіх.
Не пишеться також і про весну –
думки про Маріуполь та про Бучу,
про смерті у зруйнованих містах,
про рідних, що розкидані по світу.
Думки не залишають навіть в снах,
довбають мозок мій несамовито.
Не можу... Світ в мені перевернувсь.
Таранить час розбурхану свідомість.
Здається, віз життєвий похитнувсь
й везе кудись у млисту невідомість.
Молитви та запалені свічки
гальмують безпорадності завію...
А за вікном вишневі пелюстки
відроджують і віру, і надію.
Ілюстрація: картина Яни Фефелової
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945237
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2022
автор: Денисова Елена