Там, де моя рідна хата в саду
Там яблуня, груша медовий цвіт.
Я серед тисяч зір- зірку знайду,
Яка леліє мій- казковий світ.
Я, віднайду дорогу додому
Стежку , що веде в квітучі поля.
В духмяних травах розвію втому
Обніме дитя - матінка земля.
Пробуджується земля- світанок
Весна у цвіту , літо золоте.
Мережить рай місячний серпанок
Під маминим вікном мальва цвіте.
В спогадах повертаю час назад
І лечу журавкою в Отчий дім.
З дальніх доріг частує літній сад
О, яка краса у раю моїм!
Біля воріт червона калина
Соловейко їй співає пісні.
Тут в' є своє гніздечко пташина
Доночі зорить на зорі ясні.
З чужини думками лину в село
Витають віттям стрункі ясени.
Нема батьків подвір'я заросло
Цілую сліди, де ходили вони.
Хату умаїв ліловий бузок
І у вишитті образ Марії.
Вдихаю розмай -пахощі квіток
Над Дністром оживаю у мріях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944911
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.04.2022
автор: Чайківчанка