Я стану твоєю ватрою,
щоб дощ не завадив варті.
І нам не забракне гарту
кохання черпати квартою.
Постану для тебе мурами,
і душу злікую піснею.
Щоб дим танцював фігурами
під покровом люті навислої.
Я терни руками рватиму
і десь під серпанком місячним
зберу нашу долю з атомів,
і Нас віднайду із тисячі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944765
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2022
автор: Дарія Борисович