До дна випивайте чашу життя,
Завжди багату, повну, загадкову
З метою збагнути світу буття,
Його і мудрість, і красу чудову.
До дна випивайте чашу життя,
Аж до останньої її краплини,
Що живить наші думи й почуття,
Які наявні в кожної людини.
До дна випивайте чашу життя.
З ковтком наступним ви його смакуйте.
Все скінчиться колись без вороття.
Тому ви кожну мить життя цінуйте.
До дна випивайте чашу життя,
Свої і успіхи, й гіркі невдачі,
Які лише навчають до пуття
Розв’язувать життя складні задачі.
До дна випивайте чашу життя,
Пізнавши суть його ізсереди́ни,
І гідно, без тривоги відчуття
Пірніть в чудеснії його глибини.
До дна випивайте чашу життя
При кожнім руху, повороті долі,
Підпорядковуючи прийняття
Її своїй непереборній волі.
До дна випивайте чашу життя,
Як в серці радість чи пекучий смуток,
Із вірою в щасливе майбуття,
Вкладаючи у нього свій здобуток.
До дна випивайте чашу життя,
Аби всі тонкощі його відчути,
Поринувши у щастя почуття,
Навіки в морі щастя потонути.
Євген Ковальчук, 23. 08. 2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944739
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.04.2022
автор: Євген Ковальчук