Дуже сподобався вірш своєю щирістю, душевністю, драматичним патріотизмом. Написав музику. Після прослуховування демоверсії авторка слів сказала, що може додати приспів. Я запропонував зробити повну версію пісні, а потім дивитись, чи приспів не зробить пісню занадто затягнутою. Відправив Зої, але відповідь десь забарилась. А мені ж кортить знати вашу думку! Тому виставляю без її схвалення, а потім буде видно. Якщо буде потреба, то допрацюю. Слухайте і відзивайтесь.
Духмяно пахнуть спориші.
Босоніж я іду росою,
щоб сил набратись від землі,
зцілитися її красою.
Калина в білому цвіту
стоїть в зажурі на світанні,
тумани стелять доброту,
надії наші довгождані.
Квітують маки на землі,
немовби рани кровоточать.
І на планеті люди всі
моїй країні щастя просять.
Пробач нас, матінко, за все!
До неба руки підіймаєм.
Тебе ми любим над усе,
за тебе Господа благаєм.
Ми схилим голови в журбі,
немає сил стояти мовчки,
в сльозах голосять матері,
лежать в могилах їх синочки.
О Боже! Кара нам за що?!
Адже нема у нас провини!!
Квітують маки на землі
моєї рідної країни.
Мов кров, ці маки на землі
моєї неньки України!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944252
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.04.2022
автор: Анатолійович