А час іде, іде вперед,
Ворог продовжує вбивати.
Такі страхи для нас несе,
Дівчаток сміє гвалтувати.
Стільки замучених жінок,
Роздягнутих, є безголові.
Такий тяжкий в душі комок,
Не передати все у слові.
До чого з вами дожились?
Є геноцид над мирним людством.
Жахіття йдуть в часи війни,
Настане суд тим душогубцям.
Іде знущання над людьми,
Замучених у катуванні.
Не змити горя нам слізьми,
Пам'ять з хвилиною мовчання.
Повернуться мирні часи,
І Україна стане вільна.
Відстоять нас захисники,
Сини Вітчизні своїй вірні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944089
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2022
автор: Валентина Ярошенко