Спинився час у певну мить, завмерли люди,
Завмерли посмішки на лицях, жести рук,
Усе застигло в свіжих фарбах, мов етюди,
Застигли хмари, дужий вітер, "чорний крук"...
На них Вкраїнонька й пахуча рута-м'ята,
Що у гаю душі завмерла, наче птах,
Така Поранена, проте, така Крилата,
В яскравій сукні, з диким болем у очах...
До неї вийшла у садок, взяла за руки,
Сказала пошепки: - "Ти сильна, пам'ятай!
Твій біль скінчиться, і скінчаться ТвОї муки,
І буде знов цвісти Родючий, Милий Край! "
Вдихни повітря, віри свіжої у груди,
І хай згорить в гріхах багаття " чорний крук",
Бо Україна - це Могутні, Сильні Люди!!!
А з ними поруч - допомога Божих рук!!!
***
Foto by Semkiv Natali🌻
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944066
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2022
автор: Sukhovilova