Дивляться очі на мене з світлини,
Ніжні і милі моєї дитини,
Бачу, що смуток трепетно крає,
В серці тихенько слід залишає
А від малого до більшого суму,
Знову гадаю й міркую я думу,
Тихо вдивляюсь, сяє ще радість.
Може на мить торкнулася слабість
Світ так безмежний, а в ньому світлина,
Дивляться очі моєї дитини.
Бачу в куточку ще щось ховає,
Знає, що неньки серце чекає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943765
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2022
автор: Наталі Косенко - Пурик