Ідуть солдати. Йдуть солдати. Йдуть солдати...
радіють в селах і містах їм наші хати.
Зуміли ворога вони навік прогнати...
То ж витри сльози, Україно, наша мати.
Ідуть солдати... Наші діти.
Ми будем жити. Будем жити. Будем жити
За себе й тих, кого тепер немає з нами,
свій край прославимо ще добрими ділами.
Ідуть солдати. Йдуть солдати... Наші світлі.
Ой, які ж гарні! Які славні! Які рідні!
Ми є для них усіх щодня - міцна підмога.
Завжди найкращих вибирає Перемога.
Ідуть солдати... Наші діти.
Ми будем жити. Будем жити. Будем жити
За себе й тих, кого тепер немає з нами,
свій край прославимо ще добрими ділами.
Ідуть солдати. Йдуть солдати. Йдуть солдати...
радіють в селах і містах їм наші хати.
Зуміли ворога вони навік прогнати...
То ж витри сльози Україно, наша мати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943722
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2022
автор: Надія Башинська