СИНЯ ПТАХА МОЄЇ ДУШІ

(  з  циклу  ,,ЛИСТ  ДО  ПОДРУГИ")


М.:  Між  всіх  небес  шукаю  синю  птаху.
Душею  жду  її  із  далечіні.
З  висот  чекаю  на  стрибок  із  даху
В  заквітчані  думок  глибини  пінні.  

Т.:  Вдивляюся  у  небо,  примружуючи  очі,
Наповнююсь  повітрям  із  запахом  весни.
Далеко  десь  той  птах,  що  так  посеред  ночі
Будив  мене  словами:  "Лиш  тільки  не  засни!"  

М.:  Весна  ж  гойдала  Зиму  птаством  світу,
Їх  співом  зайняла  усі  усюди,
Забила  змерзлість  книґ  пахіллям  цвіту,
Запаморочила  холодні  груди.  

Т.:  А  синя  птаха  десь  собі  літала...
Ковтала  сльози  я  зі  смаком  гіркоти...
І  ластівкою  в  синім  небі  я  б  ширяла,
Аби  лиш  дивну  птаху  віднайти  ...  

М.:  Вона  у  нас!  Вона  у  наших  грудях!
Вогнем  палає  в  синьо-жовтих  венах!
Мала  пташина  у  звичайних  людях,
Політ  веде  між  викликів  шалених.  

Т.:  Вона  -  наш  щит  і  меч  наш,  і  забрала!
Вона  -  свободи  нашої  і  вольності  політ!
Щоб  Україна  квітла  й  процвітала,
Собою  синя  птаха  знов  закрила  світ!


Марія  Дребіт  -  Тетяна  Камерістова  (  військовослужбовець)


28.03.2022                Португалія  -  Україна

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943509
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2022
автор: VIRUYU