Надоїла господиня
Молока чимало
І поставила у льох,
Щоб там не скисало.
А дві жабки пустували,
Весело стрибали
І у горщик з молоком
Ненароком впали.
Що робити бідолахам?
Одна розгубилась,
Лапки склала, не боролась
Й в молоці втопилась.
Ну, а друга, бультихалась,
Довго не здавалась,
Збила молоко на масло
І жива зосталась.
Як відчула під собою
Вже тверду основу,
Напружила усі м’язи
Й вистрибнула вгору.
Розказала вам цю казку
Просто, як умію,
Головне в цьому житті—
Не втрачай надію.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943439
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2022
автор: М.Гомон