Вже рівно місяць як я стрічаю світанки,
Вже рівно місяць як я від сирен не сплю,
Вже рівно місяць як бачу зброю і танки,
Вже рівно місяць як чую і бачу війну!
Вже рівно місяць як ллються сльози,
Вже рівно місяць як Бога прошу
Спинити вбивство, розруху та горе -
Вже рівно місяць про Перемогу молю.
Вже рівно місяць плюндрують країну,
Вже рівно місяць вбивають дітей,
Вже рівно місяць квітнуть руїни,
Вже рівно місяць й вже сотні смертей…
Вже рівно місяць як хлопці воюють,
Вже рівно місяць вони міцно стоять,
Вже рівно місяць як світ весь чує,
Що в нас триває жахлива війна…
Вже рівно місяць, а скільки ще буде,
Ще місяців чи, не дай Бог, років?
Ні! Україна була, є і буде!
Не забере війна надбання віків!
Не зітре з лиця ні нас, ні країну,
Що бореться вірить, жила і живе!
Ми маємо волю, ми маємо силу,
Яка в нас була, буде і зараз є!
Ми місяць стояли, стоятимем й далі -
Надія на Бога, людей, ЗСУ!
І вірю, наступного місяця точно не буде
Ми скоро закінчимо люту війну!
Разом до Перемоги!
24.03.2022 о 05:50
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943125
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2022
автор: Північна