Я так поезію люблю глибинно й чисто,
Її небачену красу, як тон на листі,
Таку і щиру, і просту, мов неньки слово
Та неповторну у житті, як наша мова
Люблю до ніжності душі, мов сон дитини,
Найкращу, рідну, дорогу, як світ родини,
Її плекаю, бережу, ловлю хвилини,
Мов дотик ранньої роси у чарах днини
Я так поезію люблю, як літо квіти,
Мов сонце ясне, що сія, лоскоче віти,
Як осінь трепетні листки золотить в гаї
Де насолода так бринить, неначе в раї
Я світ поезії люблю, як смак дитинства
Та милий промінь теплоти та материнста,
Мов тихе дихання землі, що нас тримає
Та серце ніжних почуттів, яке кохає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943111
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2022
автор: Наталі Косенко - Пурик