Зчорніло небо, як сира земля
І плачуть в снігах первоцвіти.
Прийшли до нас чужинці здаля
Чоботом топчуть весняні квіти.
Зруйнований дім, спалені мрії
І пахне на кожнім кроці - смерть.
Згаснуло сонце промінь надії
Земля у вогні стогне від жертв.
О, Україно- зранена пташко!
Моя голубко сизокрила.
Знаю, що від болю тобі важко
Від жахіть опускаєш крила.
Рано ворог, як злодій підкрався
Оголосив усім нам війну.
У казкові сни він увірвався
Прийшов з війною приніс біду.
Незнайомці зруйнували наш дім
Стріляють в серце України.
Сіють град і погрожують усім,
Як звірі без лиця людини.
Ворог думає, що він цар світу
Має владу у своїх руках.
Буде вказувати, як нам жити
І куди має летіти птах .
Орел розпинає птаху з ракет
Спалив тихий рай наводить лад.
І зруйнував гніздечко у лелек
рубає із коріння наш сад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943078
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2022
автор: Чайківчанка