[i][b][color="#66086b"]Хто сказав, що весни відмінили,
що панує в паростках війна?..
Ми засіємо ще мирні ниви –
руново всміхнеться нам весна!
Хто казав, що потьмяніло небо,
що нависли хмари грозові?
Вимрію я сонечко для тебе
й родимку – на щастя – на брові!
Хто сказав, що за рубіж – морока,
що в Європі – ми для всіх чужі?
Ми тут ближчі стали, й наші кроки
в тих країнах стерли рубежі…
Хто сказав, що згасло наше сонце,
що для нас настане вічна ніч?
Темних сил навала – вже не сон це.
знак порідь прийлешніх і сторіч!
...Чисте поле сниться нам, лелітко,
де посадимо іще свій сад.
Вже чекають нас весна і літо,
кличуть повернутися назад…[/color][/b]
9.03.2022, Duisburg, BRD
_____________________
На світлині автора: цвітіння
декоративних в Німеччині.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942651
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.03.2022
автор: Олекса Удайко