Пшенично-небесного прапора,
Коли посівної діжду,
Прикріплю до свого я трактора
І в поле його поведу.
Зустріне земля мене радісно,
Прийме зерно золоте
В тіло що живить вологістю,
Нехай воно там проросте..
А там війна за долю України,
А там горить поранена земля,
Тому то саме трактористи нині
Повинні всі засіяти поля,
Щоби була держава наша з хлібом,
Щоби немала голоду вона
Коли минуть, закінчиться всі біди,
Коли росію проковтне війна
Буде мій прапор сили надавати,
Я з ним сьогодні в справжньому бою,
Моя задача щоб нагодувати
Мою державу, любоньку мою.
Війна мине,повернуться герої
І також зразу візьмуться до справ,
Тому і я берусь до посівної,
Щоб лан святий усіх нагодував.
А там війна за долю України,
А там горить поранена земля,
Тому то саме трактористи нині
Повинні всі засіяти поля,
Щоби була держава наша з хлібом,
Щоби немала голоду вона
Коли минуть, закінчиться всі біди,
Коли росію проковтне війна
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942538
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2022
автор: Малиновый Рай