У нашому заплутаному світі неспокійно.
На цій планеті лихословить людство, як наклепник.
Тут злочини плодяться , ростуть ворожнечі людські,
А під свинцевий свист когось посилають далеко...
Життя і долі людей тут так тісно пов'язані,
Хоч не прислухається люд до голосу розуму,
А розум, мов сила правди, держиться зів'яло.
Людина не керується ним сьогодні в природі.
Війна протиприродна, як і кожне вбивство людей.
Духовний голод... Орки стоять на межі вибору,
Бо знищують і своє звання - людина день у день.
Московія хижа... Вже Божий суд зріє у висях!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942510
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2022
автор: Маг Грінчук